Про апеляцію “Сумських графітчиків”

Сьогодні відбулося судилище над Володимиром Никоненком та Ігорем Ганненком. Під судом був пікет, а потім більшість з учасників пікету пройшла через два кордони металодетекторів до зали суду.
Суд наплював на те, що два епізоди із фарбою на синагозі Ігор Ганненко вчинив неповнолітнім, а всі збитки відшкодував. Суд наплював на клопотання Сумської ОО Молодого Народного Руху про взяття на поруки Ігоря Ганненка. Суд наплював на всі позитивні характеристики “злочинців”, а також на відсутність претензій від потерпілих. Суд наплював, що Володимир Никоненко намалював лише десяток графіті “людини з крапкою на чолі”. Суд наплював на визнання вини підсудними і сльози їх матерів. І це було очікувано. Бо від злочинного режиму не варто сподіватися справедливості. Злочинці і праведники знаходяться по різні боки грат. Злочинці сидять в мантіях та з нагрудними знаками під Тризубом і синьо-жовтим прапором.
Всі знають, що строк покарання для “політичних” в Україні визначає не суд, а СБУ. У них немає “ни тоски, ни жалости” щодо нас. Не повинно бути її і в нас щодо їх.
“Не вір! Не бійся! Не проси!”.